Тарасова Мальована Україна
Говорячи про Тараса Шевченко, здебільше згадуємо його як поета. Та Шевченко-художник,
- займає особливе місце в українському образотворчому мистецтві! Він першим
проклав новий реалістичний напрям, є основоположником критичного реалізму в
українському мистецтві. Та найголовніше, Тарас Григорович створив цілу серію
картин, на яких сьогодні можемо побачити історичне минуле українського народу. «Вісті»
пропонує познайомитись з творчістю Шевченко- художника
Талант
художника проявився в Тараса Григоровича значно раніше, ніж талант поета. Якщо
перші літературні спроби припадають на 1836–1837 роки, то найбільш ранній
малюнок, що дійшов до нас й відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча
голівка”, - датований самим автором ще 1830 роком.
Ця картина написана 16 –річним
Тарасом простим олівцем, та на ній вже видно руку майбутнього майстра, вже
відчувається його думка, жіночий же образ – легкий мов марево, сповнений
поезією
Історія в пензлі
Під
час навчання у Санкт-Петербурзі, в майстерні Карла Брюллова відбувається
мистецьке формування Шевченка-художника. В цей період Тарас пише багато картин.
Почесне місце серед них займає малюнок олівцем, «Козацький бенкет»(1838 року),
що виконаний художником під час навчання у Академії мистецтв. Робота несе на
собі певні ознаки академічної школи, та водночас Шевченко вносить мистецьку
новацію.
Художник звертається до матеріалу, майже не розробленого на той час, –
історичного минулого України, доби козачини. Зміст «Козацького бенкету»,
найвірогідніше, відтворює бенкет у резиденції Богдана Хмельницького, Суботові, що
був влаштований 1647 року. Тоді, з нагоди хрестин, Хмельницьким за хрещеного
батька до своєї дитини запросив наказного гетьмана Івана Барабаша. Це був
хитрий крок - метою Хмельницького було здобути у Барабаша рескрипт польського
короля. З цього й почався крок майбутньої визвольної Війни яка згодом поглинула
Україну. Тарас Шевченко у цій роботі майстерно передає емоції що вирують на
святі у Богдана Хмельницького, - на полотні відчувається напруженість між
персонажами. Тут вперше у художній творчості Шевченко, зустрічається й зображення
співця- кобзаря з хлопчиком-поводирем, - згодом цей образ пройде через багато
робіт художника.
Вже 1843 року Тарас
Григорович створює малюнок «Бандурист», на якому зображено кобзаря в брилі, до
співу якого прислухаються молода дівчина та літній чоловік. Слухають вони
уважно, бо співає бандурист про потаємне, рідне, бо слова його закликають до
волі.
Образ
України
Серед робіт
того часу слід згадати й «Катерину» – одну з найцікавіших картин Тараса
Григоровича. Написана олією у 1842 році, робота дуже символічна, бо ж у формі
образів автор передає передусім свої душевні переживання. У картину художник
вклав й власні палкі почуття до української дівчини, болісне співчуття її
стражданням. Цим твором Шевченко заклав основи критичного реалізму в
українському мистецтві. Водночас, босонога дівчина на центрі картини,
символізує весь український народ, російський же солдат на коні – жорстку самодержавну
російську монархію, що пригнічує Україну. В картині є й селянин, який сидить на
землі – він, ніби нагадує нам образ козака Мамая, що втілює собою вільне
минуле, прагнення до якого наскрізь пронизує як літературну, так і художню
творчість Тараса. Тож у роботі Тарас Шевченко знову закликає Україну до Волі. У ці ж роки Тарас
Григорович змальовує й картину «Циганка гадає українській дівчині», де теж
прослідковується схожий сюжет, а українська дівчина, якій ворожить циганка, -
символізує не що інше як саму Україну, що все очікує на добру вістку. Часто звертає
погляд художник на історичне минуле України, її героїв та героїнь. От і в
роботі «Марія»(1840 року), майстерно зображує один з епізодів, що відбувається
в палатах гетьмана І. Мазепи. Удосвіта до Мотрі Кочубеївни прокрадається мати,
щоб попередити доньку про смертельну небезпеку, яка загрожує батькові, просить
врятувати його. Та дівчина ніби поглинута мріями про кохання.
Загалом, Тарас
Шевченко гаряче цікавився темою Мазепи. У 1840роках художник побував у місцях,
пов’язаних з життям гетьмана, у 1845 році змалював «Мазепин» -«Вознесенський
собор» у Переяславі.
В ті роки Тарас
Шевченко багато подорожує Україною, багато що замальовує. Завдячуючи його
пензлю, нині маємо можливість побачити «стару Україну» часів кріпацтва. Не дуже
весела вона: зажурена, з похиленими хрестами, ніби вирвали серце. На роботах Тараса
Шевченко, зображено: Мотронин монастир(1845 р)., Чигирин, Суботов, церква в
Густині, сільський пейзаж у В'юнищі, Василівці, тощо. Дивлячись на ці картини,
малюнки одночасно відчуваєш радість та біль. Мальовничі місцини змішуються з
руїнами козацьких столиць, похиленими хрестами, а поруч – закріпачені люди, очі
яких сповнені суму. Дивишся на ці роботи й виникає думка « Не дай боже Україні
потрапити під імперську руку якого брата чи сестри!» Немов попереджає нас про
це художник-Шевченко.
Вст1Звертає погляд
художник на історичне минуле України
